Температура

Температура (ознака t, T, τ або θ) то мера зогратосци цела. Температура физична прикмета системи хтора лєжи у сущносци нашого чувства за жимне и цепле, та ше за цело хторе ма висшу температуру гвари же є цеплєйше, а за цело хторе ма нїзшу температуру же є жимнєйше.

Физична макроскопска дефиниция температури то же температура физична велькосц хтора одредзує цек цеплоти медзи двома обєктами хтори ше находза у термалним контакту, односно два обєкти хтори нє изоловани за черанку цеплоти. Температура єдна з основних физичних велькосцох у Медзинародней системи єдинкох, хтора описує цеплотни стан и способносц цела лєбо материї же би черали цеплоту з околїском. Сама температура нє може преходзиц з цела на цело, преходзи цеплота, а пошлїдок того же ше температури тих двох целох виєдначую.

Физична микроскопска дефиниция температури то же температура мера штреднєй кинетичней енерґиї часточкох у материї по ступню шлєбоди. Значи, температура дава информацию о нукашнїм атомским и молекулским рушаню множества часточкох хтори творя макроскопску систему. З того ясне же ше температура може дефиновац лєм за вельке число часточкох. Вона колективна прикмета макроскопскей материї. Без огляду на то же ше температура находзи медзи основнима физичнима велькосцами у Медзинародней системи єдинкох, температура нє фундаментална велькосц прето же ше єй вредносц достава з поштредньованя кинетичней енерґиї часточкох хтори творя макроскопску систему.

Емпирийна температура (ознака t) одредзує ше з мераньом поєдиних свойствох (наприклад длужини слупа живого стрибла у склєняней циви, з мераньом прициску у ґазовим термометру, з мераньом швидкосци звука у акустичним ґазовим термометру, итд.) термометрийского цела.^[1]

Термодинамична температура (ознака T) одредзує ше з основнима законама термодинамики.^[2] ^[3] ^[4] Мерна єдинка термодинамичней температури то Келвин (K). Келвинова скала за меранє температури наволує ше абсолутна скала, а постої вельке число других мерних скалох хтори ше историйно хасновали за меранє температури. Нєшка ше у каждодньовим живоце затримали Целзиюсова мерна скала з Целзиюсовим ступньом (°C) як мерну єдинку, и Фаренгайтова мерна скала (у ЗАД и на Ямайки) з мерну єдинку Фаренгайтовим ступньом (°F).

Абсолутна температура ше одредзує походзаци од найнїзшей можлївей температури у природи, температури абсолутней нули, так же ше даякей референтней температури, хтора ше може точно одредзовац, з догварку препише одредзена вредносц.^[5] Температура абсолутней нули дефинована як температура на хторей ентропия системи нула.

У макроскопским смислу, температура интензивна прикмета системи, цо значи же нє завиши од количества материялу у системи. (Температура цегли иста як и єй половки. Интензивни прикмети тиж так прицисок и густосц.) Напроцив температури, маса и волумен екстензивни прикмети, значи, прикмети хтори директно завиша од количества материї. (Маса половки цегли дупло менша од маси цалей цегли.)

Дефиниция

Температура у своїм найосновнєйшим смислу дефинована микроскопски з помоцу термодинамики и статистичней механїки.

Молекули у целох нє мирую, алє ше находза у нєпреривним рушаню, чия швидкосц може варировац од вельких по мали швидкосци. Молекули хтори творя систему хтора ше находзи у черствим аґреґатним стану ше слабо рушаю, док ше молекули ґазу рушаю з барз велькима швидкосцами. Цо ше цело баржей зогрива, молекули ше вше швидше рушаю и маю вше векшу кинетичну енерґию. Прето ше молекули медзисобно оддалюю, та ше черстве цело зоз зогриваньом розпущує и преходзи до чечного аґреґатного стану. Чечне цело зоз зогриваньом преходзи до ґазовитого аґреґатного стану, як цо наприклад вода преходзи до водовей пари.

Литература

Shachtman, Tom. Absolute zero and the conquest of cold 9780547525952 ISBN OCLC 1011499426
Chang, Hasok (2004). Inventing Temperature: Measurement and Scientific Progress. Oxford University Press ISBN 978-0-19-517127-3
Zemansky, Mark Waldo (1964). Temperatures Very Low and Very High N. J.| publisher = Van Nostrand.
Adkins, C.J. (1968/1983). Equilibrium Thermodynamics. (1st edition 1968), third edition 1983, Cambridge University Press, Cambridge UK. ISBN 978-0-521-25445-8
Quinn, T. J. (1983). Temperature. London: Academic Press.ISBN 978-0-12-569680-7

Вонкашнї вязи

An elementary introduction to temperature aimed at a middle school audience, web.archive.org
from Oklahoma State University, intro.chem.okstate.edu
Current map of global surface temperatures, earth.nullschool.net

Референци

↑ Middleton, W.E.K. (1966). pp. 89.–105
↑ Truesdell, C.A. , Sections 11 B, 11H,
↑ Maxwell, J.C.(1872).Theory of Heat Macmillan, London, Chapter VII, Section 95, pages 68-69.
↑ Tait, P.G. (1884).Heat Macmillan, London, Chapter VII, Section 95, pages 68-69.
↑ Температура „Хрватска енциклопедија“, Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr, 2016.

[1] Middleton, W.E.K. (1966). pp. 89.–105

[2] Truesdell, C.A. , Sections 11 B, 11H,

[3] Maxwell, J.C.(1872).Theory of Heat Macmillan, London, Chapter VII, Section 95, pages 68-69.

[4] Tait, P.G. (1884).Heat Macmillan, London, Chapter VII, Section 95, pages 68-69.

[5] Температура „Хрватска енциклопедија“, Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr, 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]